Про людей, які працюють з душею

Про людей, які працюють з душею
 "Златокрай", № 27, 4 липня
 
Правду кажуть, -  про людину багато чого можна розказати, коли бачиш її у роботі. У невеликому містечку Золотоноші, де здавалося б, про кожного сусіда вже давно усе знаєш, та й то трапляються відкриття. Людина, яка живе з тобою на одній вулиці багато років може одного разу відкритися з зовсім іншого боку.  

Поруч зі мною, по сусідству, живе один непримітний чоловік. Сором’язливий, утім завжди вітається та весь час кудись поспішає. Нещодавно нам трапилося йти разом в один бік на роботу. Як-то водиться, заговорили про робочі будні. Я спробувала пожалітися на свою журналістську непросту долю – зустрічі, біганина, жорсткі терміни на написання статей. Сусід уважно вислухав мене, та сказав на те: «на кожній роботі можна почувати себе добре, якщо ти робиш її по-чесному, від душі. У них, в «Еконії» так працюють». Та й ділився зі мною всю дорогу, які то хвилюючи відчуття, коли від твого професійного руху залежить увесь потужний та багаторівневий процес розливу води. Часом буває важко – буває треба залишитися довше на роботі, а коли форс-мажорні обставини, то взагалі працюють без зупину, - та коли віддаєш роботі на 100%, і бачиш результат – то відчуваєш задоволення. Я вирішила зазирнути за лаштунки виробництва компанії «Еконія», поспілкуватися з місцевими робітниками та дізнатися, а як живеться нашим золотоношцям на роботі у великих національних виробників. 
 
Потужний виробничий комплекс цього підприємства з випуску спеціальної дитячої питної води торгових марок «Малятко», «Аквуля», «Чистий ключ», «Чайкава» та води для підлітків «Teen Team» (тінейджерська команда) працює у Золотоноші з 2009-го року.
З  самого порогу завод вражає своєю потужністю, шумом та габаритами. Пляшечки води перебігають по стрічці без зупину. Увесь процес  підготовки води автоматизований,  людей у цеху майже не видно. На перший погляд здається, що то чиясь невидима рука управляє усім таємничим процесом. Та то лише перше враження. Насправді за такою чіткою системою стоїть багато фахівців, наших золотонішців та черкасчан, що є визнаними спеціалістами та «гуру» своєї справи. Якість продукції понад усе -  ось таке золоте правило було і залишається на заводі у Золотоноші.
 
 «Я не уявляю себе без виробництва, - починає розмову керівник  виробництва Юлія Федотова та супроводжує мене заводом. - І багато в чому, завдяки нашій команді.  Ми одне одного добре знаємо, розуміємо.  Ми усі згуртовані навколо однієї цілі – виробляти якісну воду. Кожен працівник заводу не просто приходить «відбути робочий день», він «горить» своєю справою. Тоді ти й сам підхоплюєш цей настрій, відчуття відповідальності за спільну справу.»
Ознайомлюючи мене із заводом,  ця усміхнена та привітна жіночка, наочно демонструвала, як то воно «горіти своєю роботою» - хто ще так палко може розказувати про очисні фільтри, про станцію аерації, систему каскадної фільтрації, антисептичну обробку комплектуючих. «Виробництво – це серце компанії, - каже головний спеціаліст з якості Тетяна Портянко, -  тут від налагодженої роботи всієї команди залежить успіх в цілому. І відчуття підтримки одне одного тут дуже необхідне». 
 
«Спочатку було страшно, – підхоплює нашу бесіду молодий чоловік та представляється: Олександр Харчук, оператор видуву.  - Коли вперше сюди потрапив, на мене дуже справила враження лінія розливу, але найбільше – видувна машина, моє робоче місце. Звичайно, був острах – ось зроблю щось не те, та через мене зупиниться вся лінія. Це зараз сміюся зі своїх страхів, а тоді правда так думав», - усміхається він.  - Та приїхали спеціалісти з Києва,  цілеспрямовано навчали по видувній машині, тож я швидко став до роботи. Зараз моя задача - слідкувати за якістю пляшки і роботою машини. Це, зізнаюся я вам, непроста робота, але мені приносить задоволення сама думка, що ми виготовляємо продукцію для дітей, робимо добру справу». 
 
Я зрозуміла, що в «Еконії» вчитися доводиться усім та багато. Та для робітників це звичайна справа, бо робота на такому підприємстві вимагає неабиякої відповідальності і постійного професійного росту. 
 
«Коли я вперше переступила поріг компанії, – розповідає лаборант мікробіологічних досліджень Людмила Шульга, - мене вразила масштабність території, сам виробничий процес (те, що він дуже злагоджений), нове автоматизоване обладнання. Та особливо, - знайомство з лабораторією.  Якраз в той час підприємство закупило новий прилад, що в швидші терміни формує результати досліджень. 
Так, було не легко. Все дійсно нове: нове обладнання, нові прилади, те, з чим я ще не працювала. Та дякуючи моїм колегам,  - оператору з водо підготовки та мікробіологу, які постійно мені допомагали при ознайомленні з процесом водопідготовки, -  я швидко включилася в роботу. Зараз моя щоденна робота – проведення досліджень, контроль якості продукції. І ми весь час навчаємося, бо усі в лабораторії розуміємо, як багато залежить від нашого контролю».
 
«У мене у відділі, наприклад, усі знають: щоб бути хорошим механіком, необхідно багато часу приділяти навчанню – підтримує колегу механік Сергій Шахназаров.  - Не лінуватися і уважно читати усі інструкції. Якщо необхідно, то консультуватися з іншими спеціалістами. Я сам раджу це тим, хто хоче бути відмінним робітником. Ледарювати у нас не можна. Тільки відданий своїй справі працівник може вжитися в нашу команду. Він має  бути трудоголіком, як і ми».
 
Колеги тут же підтверджують, що завдяки своєму професіоналізму та невтомному бажанні працювати  у минулому році Сергій став «Працівником року» в «Еконії». Сергій махає рукою, соромлячись. Та, видно, що заводчани пишаються своїм колегою і пояснюють мені: в нас тут йдуть цілі «спортивні змагання». Є змагання між змінами, номінації кращих працівників, які  за результатам місяця, кварталу та року нагороджуються преміями та грошовими подарунками. Так от Сергій Шахназаров і став  «Кращим працівником» по результатам року, - пояснюють колеги. -  А ще він отримав справжню медаль «За трудові заслуги» у рамках відзначення успіхів компанії на державному рівні (за даними державної статистики Національного бізнес-рейтингу компанія стала «Лідером галузі 2012», а її кращі працівники нагороджені відзнаками).
 
«Взагалі «Еконія» цінує розвиток працівника не тільки професійно. Тут підвищується зарплата, надаються різні оздоровчі путівки» - зазначає прибиральниця складських приміщень Айна Андрущенко.
 
«Але ви не думайте, що ми вміємо тільки працювати. Ми і відпочивати вміємо, - підхоплює розмову головний бухгалтер заводу Людмила Молодик. - Дуже запам’яталися командні ігри на свято Івана Купала, яке ми святкували на березі Дніпра. «А мені  - святкування Нового року», - каже оператор лінії Анна Савочкіна.  Робітники вважають, що такі заходи згуртовують колектив і командний дух компанії. І не погодитись з цим дуже важко. 
 
За час перебування на заводі, мені здалося, в «Еконії» є той самий дух, де  люди підтримують одне одного. Вони тут не просто працюють, а живуть єдиною сім’єю. Вони знають характери звички одне одного. Ось з водієм автонавантажувача Миколою Корчмаром, наприклад, можна довго у перерві говорити про рибальство, а з охоронцем Сергієм Галущенко після робочого дня можна гучно вболівати за футбол. Колеги з повагою ставляться до захоплень одне одного, бо вірять, що у справах «для душі» теж розкривається характер та професійний потенціал людини. 
 
На виході з підприємства нас зустрічає жіночка, що порається біля клумби з квітами. «Ось, вийшла квіти прополоти, щоб усім око радували – каже прибиральниця складських приміщень Айна Андрущенко. Люблю, коли усюди ідеальний порядок та чистота, не тільки всередині на заводі, але й поруч». 
 
Еконіївці вірять, що настрій колективу передається і самій продукції. Тож команда намагається перебувати у гарному настрої та повз усі труднощі йти з посмішкою по життю. 

Дивіться також: